Кого з нас не відвідувало ефемерне почуття закоханості у міському транспорті рідного міста? Ось вона – фантазія, фантом чудового, але навряд чи реального життя. У думках вже склалася низка мрій про неможливе: як могла б скластися подальша доля, якби ми були разом? Яка історія чекала б на нас? Яке щастя приховано за ширмою швидкоплинного почуття під назвою закоханість? очі, повні туги по дому, коливання грудей, рука, що ненароком поправляє волосся, що впало на лоб, - все це змушує дивитися на об'єкт свого секундного потягу, любити його нескінченним сумом по нездійсненному. Ще мить – і цей інтимний момент буде назавжди зруйнований, а після – неминуче забутий. Але зараз поки що є щаслива мить, яка дозволяє думати про ту, яку бачиш.