Ні звуку. Ні зітхання. Лише віддалений гул трибун та шорстке тепло брусів. Анюта йшла до цього неймовірні десять років: у неї є шанс стати чемпіонкою Європи! Дві третини всього прожитого життя – суцільні тренування, збори, турніри. А тепер до єдиної мрії - рукою подати: аби не помилитися, аби не збитися, не оступитися. Тренер теж не дихає. Навіть не чує музики. Ірина мала й інших підопічних: тренер вона талановитий, навіть олімпійську чемпіонку виховала. Але Анюта все-таки особлива: якою б не норовливою, у неї справжній дар, якому не шкодять життєві труднощі. А їх, цих труднощів, достатньо в обох героїнь. І справляються вони по-різному, щоразу роблячи нелегкий вибір. Часом це вибір між справою життя та любов'ю. Повість «Вільні вправи» – діалог тренера та спортсмена. Дорослого, чиє життя все віддано спортивній кар'єрі, і тінейджера, для якого питання ціни цієї кар'єри не таке однозначне. Жінки, яка зробила чимало помилок, і дівчини, яка сумнівається, що стала на правильний шлях. Книга так і побудована: читач бачить світ спортивної гімнастики по черзі очима юної спортсменки та очима досвідченого тренера. Але герої живуть не лише у гімнастичній залі. Зовнішній світ у всій своїй складності та неоднозначності теж постає перед читачем. Недарма ця повість була відзначена премією «Заповітна мрія» як «Кращий твір про сучасне життя дітей та підлітків, про їхні стосунки зі світом дорослих»! З моменту журнальної публікації у 2007 році повість петербурзької письменниці Тетяни Сергєєвої нітрохи не застаріла, а навіть більше – зажила своїм життям: старшокласники присвячують їй твори, а дорослі читачі й сьогодні обговорюють у соцмережах. Окремою книгою «Вільні вправи» виходить уперше.