28 червня 1945 року, відповідаючи на наполегливий особистий заклик генерала де Голля, Бернанос повернувся на батьківщину після восьми років, проведених у Бразилії. Він емігрував у вересні 1938 року, напередодні Мюнхенського змови, вважаючи атмосферу Франції нестерпно задушливою дою будь-кого, хто мислить вільно. Відмовившись від романної творчості, письменник перетворив своє перо на зброю. Виступи у великих бразильських газетах зробили Бернаноса натхненником французького Опору. У повоєнні роки він розмірковує про проблему колективного відступництва та дух тоталітаризму, про втрату волі в процесі поневолення особистості державою; аналізує не тільки феномен носія влади, а й феномен жертви, яка знаходить себе алібі в непротивленні.