Італійський Ренесанс заклав основи європейської культури. У цю епоху з'явилася нова гуманістична філософія, були розвинені принципи гуманістичної етики, що обґрунтовує гідність людини та її центральне становище у світі, виникли нові університети та були досягнуті нові вершини у живописі, поезії, літературі. В епоху Відродження наука розкривала свої результати для всіх, а з винаходом друкарства вона стала відкрито служити повсякденному життю. Відтепер наукова свідомість не протиставляє себе буденному, що стосується особливо італійським містам, на благо яких працювали вчені. У Римі, Венеції, Флоренції населення негайно знайомилося з науковими відкриттями чи винаходами. Подібні тенденції розкривають повсякденне життя в новому світлі, роблять його предметом наукового інтересу. У представленій книзі автор ставить завдання максимально використовувати мистецтво для ілюстрації повсякденної культури епохи Відродження. Розглядається взаємозв'язок різних сторін цієї культури: гуманізму, філософії, етики, естетики, педагогіки, теорії живопису, філософії кохання, теорії музики, поезії та драми. У ренесансному живописі можна побачити людину в її повсякденних заняттях, дізнатися, в яких умовах вона жила, якими були її будинок, сім'я, заняття, одяг, прикраси, звичаї, захоплення, свята, книги, які він читав, музика, яку він чув, і вірування, яким він слідував. Образотворче мистецтво Ренесансу, схильне до реалістичного зображення повсякденного життя та побутової деталі навіть у картинах духовного та релігійного змісту, дає найбагатший матеріал з усіх цих тем. Подібне дослідження робиться у вітчизняній літературі вперше. Численні ілюстрації, що супроводжують текст, повинні не лише зробити книгу науковим трактатом, а й дати візуальний та барвистий спосіб ренесансного життя в Італії.