Знаменитий, як ніхто з єврейських письменників його часу. Кожна єврейська родина вважала за необхідне купити тоненьку п'ятикопійкову брошуру з його розповіддю на суботу, інакше це буде не субота. «Мене запитують ті, хто мене знає та бачить щодня, коли я пишу? Я, правда, сам не знаю. Ось так я пишу: на ходу, на бігу, сидячи в чужому кабінеті, в трамваї, і саме тоді, коли мені морочать голову з приводу якогось лісу, або дорогого маєтку, якогось заводика, – саме тоді виростають прекрасні образи і складаються найкращі думки, а не можна відірватися ні на хвилину, ні на одну мить, щоб усе це закарбувати на папері, – згоріти б усім комерційним справам! Згоріти б усьому світу! А тут приходить дружина і говорить про квартирну плату, про гроші на правонавчання в гімназії; м'ясник - джентльмен, він згоден чекати; крамар зате негідник - він відмовляється давати в кредит; адвокат загрожує описати стільці (дурненький! він не знає, що вони вже давно описані)…»