Що відбувається з «дітьми сімдесятих», — з останнім поколінням, чиє дитинство пройшло під шелест радянських прапорів, бадьоре булькання передачі «Знову двадцять п'ять» і постукування невидимого лічильника, що відраховує тиждень до Третьої світової війни? Зникла країна примарою ходить їхніми світами. Пістолет, що лежить у дорожній сумці, марний у тій війні, до якої їх ніхто не готував. Росія є місцем, де минуле ніколи не закінчується.