1944-й увійшов в історію Вітчизняної війни як рік «десяти сталінських ударів» та «вирішальних перемог». Про перемоги згадувати завжди приємно. Тому про кампанію 1944 року розповідали, писали, знімали охоче і багато: про геніальність радянських полководців, про героїзм Червоної Армії, яка поодинці рятувала Європу, і підступність союзників, які вставляли палиці в колеса, про народи, які радісно зустрічали визволителів. Це парадний бік медалі, який виставлений для загального огляду та виховання підростаючих поколінь. Однак була у медалі й інша, зворотна сторона: навіть у «переможному 44-му» вистачало і провалених операцій, про які не прийнято згадувати, і бездарних генералів, і кричучих помилок, і безглуздих втрат: «Втрати Червоної Армії 1944 року склали , за неповними даними, 6,5 мільйона солдатів і офіцерів убитими та пораненими, тобто, як і в попередні роки, діюча армія була «витрачена» на 100 відсотків. Перевершуючи Третій рейх з людських ресурсів у два з половиною рази, СРСР почав заклик сімнадцятирічних юнаків одночасно з Німеччиною. Втрати Вермахту на всіх фронтах за цей же період склали 1,6 мільйона людей…» Нова книга популярного автора — гірка правда про Велику Вітчизняну війну, нагадування про страшну ціну переможного 1944 року і кривавий виворот сталінських тріумфів.