Автор книги - ветеран Великої Вітчизняної, який пройшов зі своєю батареєю від Ленінграда до Берліна. «Я вже пристосувався стріляти на поразку всією батареєю без пристрілювання. Цього разу швидко «вхопив» свої розриви, ввів все ж таки деякі поправки і перейшов на поразку мети швидким вогнем. Перші ж залпи підняли в повітря фонтани чорної жирної землі та вогню, вражаючи ворога. Незабаром три гармати були знищені, дві пошкоджені, і лише одне німцям вдалося з великими труднощами відвезти за бугор. Контрбатарейна стрілянина тривала. Стріляли ми, стріляли й німці. Поле бою затяглося димом, розриви снарядів рвали повітря з оглушливим тріском. Великих втрат не зупинили гітлерівців, вони вперто лізли вперед. Напруга бою наростала з кожною хвилиною. Важко доводилося нашій піхоті, де-не-де почалися рукопашні сутички. Вирішаю допомогти мотострілкам і відкриваю вогонь шрапнеллю по ворожому ланцюзі. Гітлерівці заметушилися, залягли, потім, задкуючи, побігли. Наші снаряди провели гарну «прополку» у їхніх лавах. І ця атака захлинулась…»