Найбільша робота Теда Чана певною мірою присвячена пошукам шляхів створення AI (Artificial Intelligence) — Штучного Інтелекту. Але, ймовірно, ще більшою мірою присвячена вона людям, які працюють з носіями AI, дигітантами — дигітальними сутностями, які, зодягнені в симпатичні аватари, розвиваються і навчаються на спеціальних «планетах»-платформах, де вони можуть, освоївши людську мову, спілкуватися як зі своїми творцями, так і один з одним. Автор, що сам працює в комп'ютерній індустрії, точно і нерідко безжально малює проблеми, що існують у ній, технічні (такі, як несумісність платформ, з чим стикається і звичайний користувач сьогодні), і людські: поява нових — нехай і віртуальних — істот (дигітантів) спричиняє проблеми та етичного характеру. Багато хто, купивши кумедних вихованців, починає розуміти, що клопоту з ними предостатньо (навчання, необхідність спільних ігор) і ... нерідко присипляють їх. Тобто, просто вимикають, переконуючи себе, що роблять це на час. відкриттів і проблем, включаючи таку, як пропозиція використовувати «втілених» дигітантів як сексуальних партнерів. відповіді за всіх, кого приручив». Ця невелика повість Чана піднімає надзвичайно велике коло проблем: концептуальних (підхід до проблеми AI у автора і оригінальний, і глибокий), технологічних, етичних. Ця книга так само про дигітальні сутності, як і про нас.