Професор археології Дмитро Сергійович Лобов займався звичною та улюбленою справою – очолював археологічну експедицію в Новгородській області. Якось до табору прийшла місцева знахарка і сказала, що грішно розоряти чужі могили, але вчені, звичайно, не прийняли ці слова всерйоз. Незабаром після її візиту було виявлено поховання воїна, а за нього величезний меч, золотий візантійський кубок з орнаментом, золота монета із зображенням імператора Костянтина та інші артефакти. Археологи тріумфували, а ось робітники з навколишнього села почали нарікати і відмовилися працювати далі. Лобову довелося виїхати у справах у місто, а коли він повернувся, то виявив страшну картину: робітники злягли з незрозумілою хворобою, що дуже нагадує чорну віспу, кілька людей уже померло. А найцінніші золоті знахідки безвісти зникли…