Чомусь прийнято вважати, що донжуанство – доля лише чоловіків. Спокушати і домагатися, домагаючись - остигати і чути, як усередині риє свій хід черв'як пересичення. Іти, руйнувати чуже життя і нізащо не нести відповідальності, бо кохання не знає ні законів, ні моралі. Донжуани Галини Щербакової – жінки. Це вони полюють на чоловіків, виходять «пастися на луки», тікаючи від раз і назавжди розписаного порядку життя. Тим більше - в Росії, тим більше - в пору ранньої перебудови. Це вони розмінюють квартири і перекидають з ніг на голову уявлення про першість молодості в амурних справах. Але що стоїть за цією «свободою»? Згвалтування у підлітковому віці, збитки комунального життя з хворими старими батьками, яких не візьме жодна лікарня, неможливість перемогти Систему, яка навіть сина-інваліда готова послати до армії… Свобода обертається помстою за нещасливе минуле, але минуле не можна змінити. І ціна спокою – лише прощення. До нової збірки прози Галини Щербакової увійшли два романи – «У пошуках остаточного чоловіка» (раніше виходив під назвою «Армія коханців») та «Біля ніг лежачих жінок».