Ця книга сенсаційна. Вона переконливо доводить, що шлях євреїв з Єгипту лежав не на Схід у неживу пустелю, яку ніяк не назвеш раєм, а через Гібралтар (вівтар іберів-євреїв) до Іспанії (де, до речі, є три пустелі, але в них можна жити) і далі до Південної Європи. Недарма ж сказано в Біблії, що Ісус Навин захопив 31 народ (де? в пустелі?) і тільки коліну Юдиному відписав 200 міст, не рахуючи селищ (зараз в Ізраїлі менше 200 міст). І болота, лисиці, пшениця, діброви, виноград, волхви - явно не приналежність пустелі Негев, але вони згадуються в Біблії багато разів. І відкопаний у нинішньому Ізраїлі Єрусалим розміром із не найбільше село – то де ж там стайні Соломона на тисячі коней, де знаменитий храм, площа, що вміщає величезну кількість (у Флавія згадуються мільйони) людей? За визнанням самих учених Ізраїлю, на їхніх землях немає жодної знахідки, що витримала перевірки, що підтверджує біблійну історію. Не дарма і могили апостолів і Марії Магдалини, і фортеці тамплієрів, які охороняли шлях до Єрусалиму, ми знайдемо на заході Європи, а не в Ізраїлі. Про причини такого перенесення географії та історії, і що за ним було, читайте в цій книзі…