У Росії українська «помаранчева революція» - предмет розслабленого, благодушного інтересу. Але Майдан – це ніяка не українська, а чергова російська революція, ще одна у довгому ряду з 1905 р. Присвоєння революціям монополії на історичну справедливість – важкий спадок радянського часу. Визнання права на альтернативу – вихід із поганої нескінченності «перманентної революції» від Троцького до Ющенка. Історія київських подій, викладена від імені їх безпосередніх учасників (у числі яких – і укладачі збірки), – це урок для Росії, той випадок, коли можна повчитися на чужих помилках.