Перед вами яскравий дебют у ірландській прозі рубежу століть. Народившись у Дубліні в 1964 році, Майкл О'Двайєр відвідував школу та більярдні, поки не отримав атестат, після чого приступив до паб, кіно, книгарень та занять у коледжі, де здобув два трофеї: диплом з відзнакою та кохану дівчину. Працював позаштатно дизайнером і фотографом, доки не почав ночами схоплюватися і кидатися до столу; так народжувався роман про собаче опудало на коліщатках. У три з невеликим роки Алекс Уокер убив своїх батьків. Без найменшого, втім, злого наміру. І він би ще сто разів подумав, знай він заздалегідь, що усиновить його колишня коханка батька, фотографа Джонні Уокера на прізвисько Віскі. Знай Алекс заздалегідь, що вітчимом його стане модний художник зі своїми скелетами в шафі та дворецьким-наркоманом, з мовчазними доньками-близнюками і аж ніяк не мовчазним синком-садистом, він ніколи б не подався на край світу до Морського чудовиська. Тепер Алекс потопає у безмежному депресняку та просить батьків повернутися. Від них йому залишилася лише скриня, набита старими фотографіями, і вірний пес Джаспер Вокер, набитий тирсою...