“Останнього покоління іноземних журналістів у СРСР пощастило більше попередників, — пише Девід Ремнік у книзі “Могила Леніна” (1993 р.). — Ми стали свідками тріумфальних подій у віці, повному трагедій. Більше того, ми могли описувати ці події, говорити з їхніми учасниками, знаменитими та рядовими, майже не боячись ненароком зіпсувати комусь життя”. Так Ремнік згадує про час, проведений у Радянському Союзі та Росії у 1988–1991 рр. н. як московський кореспондент The Washington Post. У книзі, присвяченій краху величезної імперії та насиченій різноманітними документальними свідченнями, він насамперед вдивляється у людей та створює живі портрети учасників переломних подій — консерваторів, захисників режиму та борців із ним, дисидентів, лібералів, демократичних активістів.