Невеликий твір великого святого отця Західної Церкви III століття священномученика Киприана, єпископа Карфагена (210-258), "Про молитву господню", написане в 251-252 роках, несе одночасно морально-аскетичний і екзегетичний зміст. Навчаючи християн, як правильно молитися, і говорячи про особливу значущість серед інших християнських молитов молитви "Отче наш", як висловленою і залишеною нам Самим Господом Ісусом Христом, св. Киприан звертається до тлумачення рядків цієї молитви. Разом із зверненням до Бога Отцу через Сина Божого - Ісуса Христа, через Якого ми отримали великий дар усиновлення і можемо тепер з відвагою звертатися до Бога як до Батька, ставши Його синами по благодаті, молитва господня являється, з точки зору св. Киприана, коротким викладом основних моментів християнського вчення. Цей твір св. Киприана допоможе читачеві побачити в новому світі слова цієї щоденної молитви, щоб вимовляти її і на Божественній літургії, і удома ще більше усвідомлено, відкриваючи для себе рятівні глибини богомыслия у відомих рядках.