Я звичайний дев'ятнадцятирічний незайманий, який живе з мамою і бабкою, що поїхала. Батька з дідом вони вже зжили зі світла, тепер переключилися на мене. і "ти мені як брат". Я дуже багато хочу, але дуже мало роблю. Я вічно тримав людей за лайно, але тепер сам біжу в обгажених від страху штанах. Але ж я нічого не встиг! Я взагалі опинився тут випадково! Що, все закінчиться так тупо і банально? Я так і помру незайманим? Присутня нецензурна лексика.