30 грудня 2012 року всесвітньо відомому радянському дисиденту Володимиру Буковському виповниться 70 років, причому половину з них він прожив у Кембриджі — у крихітному, англійському вогкому і російському прокуреному будиночку з каміном і занедбаним садком. Це аскетичне житло, куди колись сходилися всі нитки радянської політеміграції і де знаходився її мозковий центр, Володимир Костянтинович купив на гонорар за першу автобіографічну книжку «І повертається вітер...», а написав він її одразу після того, як 1976-го його Думаю, якби не було цього приводу виштовхати Буковського з країни, наші вожді і керманичі придумали б інший, — надто багато крові зіпсував їм шалений бунтар і «хуліган». Його намагалися розчавити, зламати погрозами, арештами, психіатричними діагнозами та тривалими відсидками (всього Володимир Костянтинович провів за ґратами 12 років), але він не покаявся, не попросив помилування, не відмовився від жодного свого слова і не здав нікого з товаришів (« Сьогодні ця справа здається мені безнадійною — саме тому я погоджуюсь на неї», — любив говорити Буковський).