Йохан Арнасон (р. 1940) – провідний теоретик сучасної історичної соціології і один із основоположників цивілізаційного аналізу як соціологічної парадигми. Перебуваючи в продуктивному діалозі з Ш. Ейзенштадтом, який розробив концепцію множинних модерностей, Арнасон розвиває так званий реляційний підхід до дослідження цивілізацій. Одна з ключових його особливостей - акцент на здатності цивілізацій до взаємного навчання і запозичення тих чи інших культурних рис. При цьому процес розвитку цивілізації, на думку автора, не завжди обмежений передбачуваним сценарієм його напряму може змінюватися під впливом креативності соціальної дії та випадкових подій. Характеризуючи взаємини різних цивілізацій із Заходом, дослідник виділяє взаємодію традицій, різноманітних шляхів модернізації та альтернативних форм модерності. Аналізуючи еволюцію російського суспільства, він показує, як складалася установка на «заперечення західної модерності з претензіями на те, щоб перевершити її». У представлену збірку робіт Арнасона входять тексти, в яких він, з одного боку, описує основні положення своєї теорії, а з іншого – демонструє можливості її застосування, зокрема досліджуючи радянську модель. Ці праці значущі не лише для осмислення історичних змін у домодерних і модерних цивілізаціях, а й для розуміння соціальних трансформацій у сьогоднішньому світі.