Двадцяті-тридцяті роки минулого століття стали часом суворих випробувань для Вірменії. За образним висловом письменника країна виявилася «між молотом і ковадлом», піддаючись необґрунтованим домаганням Туреччини, з одного боку, та Азербайджану — з іншого. Вірменський народ сповна зазнав утисків тодішніх азербайджанських правителів. Людей виганяли з рідних селищ, грабували та принижували фізично. На тлі цих грізних історичних подій автори книги малюють долю вірного сина Вірменії Мадата Осипова. Хлопчик, який відвідує школу в селищі Карачинар, юнак, який став студентом московського інституту, стійкий і вірний у світле майбутнє своєї Батьківщини партієць — усі ці межі долі однієї людини висвітлюються перед очима читача. Свої сили, розум та відданість він віддав боротьбі за незалежність Вірменії. І впав, убитий рукою ворогів свого народу. Нащадки славетної вірменської династії дбайливо зберігають пам'ять про своїх героїчних предків, у тому числі і про Мадата Йосипова.