Цей твір є лише спробою, що має на меті розкрити духовний світ одного з великих поетів ХХ століття. За життя його часто називали велетнем. Колись він сам написав вірш про такого Великого, який дуже любив свою обраницю. Але ніяк не міг зрозуміти, навіщо їй для повного щастя треба було мати маленький будиночок, оточений квітучими кущами. Він був поетом від Бога. І написав безліч рядків, які забезпечили йому безсмертя. Набагато більше, ніж він сам написав, потім написали про нього. І кожен із тих, хто намагався розповісти про нього, був упевнений, що поет був саме таким, яким він його описав. Проте він так і залишився книгою за сімома печатками. Його життя було справжньою трагедією, що включає роки, проведені у в'язниці, відлучення від стихії рідної мови і смерть на чужині. Тим не менш, він настільки був закоханий у життя, що вважав її святом, радіючи кожному новому дню і вірячи в те, що наступний буде ще кращим.