Мальме, Швеція. На автобусній зупинці віолончеліст зустрічає безпритульного наркомана. Це міг бути я. Музикант відноситься думками у своє минуле: про музику – стару і нову, про класику, джаз, реп, про бідність, втрату близьких і важку фізичну працю, щоб просто вижити. Це не буде історія про те, як бідний хлопчик став відомим віолончелістом. Це гімн маленькій людині, тим, хто не досяг успіху, як би старанно вони не боролися. Від житлових будинків, що розрослися, до андерграундних клубів і сквот-тусовок «Жебрата» - це стрімка подорож по вивороті європейських міст. «Поліфонія голосів тісно вплетена в оповідання, що нагадує складну музичну композицію. Книга обривається різко, як могла б закінчитись авангардна музика, але її вібрації продовжують наповнювати повітря». – The Guardian