Едіта П'єха з'явилася на естраді 50-х років, як світанок сонця, що подарував щось нове, небачене досі. Під чуйним керівництвом композитора Олександра Броневицького дівчина-полька з французької глибинки, яка володіла безперечним талантом і жагою до життя, виросла в Артистку – чуйну, щиру, яка розуміє основні закони музики і свято дотримується їх. Вона перша зняла зі стійки мікрофон, спустилася зі сцени в зал для глядачів, заговорила з публікою сердечно і щиро. Світло краси внутрішньої відобразилося у вигляді зовнішньому – хода, голос, шляхетність постави, добрий, що розуміє всіх і кожного погляд. .