Ця повість – фантазія автора на цілком побиту тему прибульців серед землян. адже дуже наївно думати, що ми єдині розумні істоти у Всесвіті, розмірів якого ми навіть не можемо собі уявити. саме істоти, Навряд чи всі мислячі живі організми Космосу людину подібні. Можливі таксист, що підвозив Вас сьогодні, - триметровий черв'як з шістьма очима, а коханець моєї дружини - триголовий карлик, з ротом на місці пупка. Що привело їх сюди і змушує ховатись серед людей, приймаючи образ одного з нас? Сумно думати, що хтось не видимий і всемогутній незримо стежить за нами, плануючи заздалегідь усі наші думки та вчинки, а ми лише творіння спільного Творця, що грає нами у свою гру, ніби живими іграшками. Але ще сумніше усвідомлювати, що цього немає. . .