1950-ті роки. Юна Ейліш живе в ірландському містечку, де життя нудне, передбачуване і водночас неймовірно затишне. Ейліш не рветься нікуди їхати, вона задоволена своїм звичним життям, щаслива з рідними в улюбленому старому будинку. Але якось їй підвертається нагода змінити життя. Виїхати в зовсім інший світ, у далеку і майже міфічну країну, звідки ніхто не повертається і звідки хіба що доходять вести про дивовижне життя тих, хто виїхав. Ейліш не хоче залишати матір, сестру, дім, але такої можливості не відмовляються. На неї там чекає хороша робота, вже приглянуте житло… І дівчина з ірландської глухомані опиняється в нью-йорському Брукліні, що ніколи не затихає, з його розкішними універмагами, широкими вулицями, блискучими автомобілями. Ейліш сумує за домом, сумує від самотності, але час іде, і поступово вона звикає до Брукліна, стає його частиною, і ось вона вже своя в Америці, вона вже вхопила свого птаха щастя. Поки не відбувається подія, що змушує її повернутися до Ірландії ... Напрочуд тонкий, повний чарівного світла і меланхолійного то смутку, то радості роман про життя на стику двох світів і двох епох. Роман про вибір та пошуки себе, про сумніви та їх подолання, про тугу за минулим та передчуття майбутнього. Медитативний опис життя звичайної ірландської дівчини, що перебралася до Америки, її туги, смутку, обростання зв'язками. Це тиха мелодрама про те, що життя – не вогневий калейдоскоп, а рутинна низка маленьких трагедій із секундними спалахами щастя.