Наша пам'ять священна, і коли людина залишається наодинці з собою, то вона весь час повертає її в юність, і навіть у дитинство, де все було пронизане світлом і кольором, і небо було блакитним, з хмарами, що пливли, і повітря випромінювало запах скошеної трави та меду, а ліс завжди зберігав загадку і манив своїми таємницями. Ми всі від туди, там наші витоки і сила, що пронизує все і пов'язує нас з усім.