Між житловим комплексом та автомагістраллю лежав древній ліс. Птахи, лисиці та безліч дрібних звірів, що мешкали там, спокійно займалися своїми звіриними справами. Ліс кишів життям і був полоз захоплюючих, особливо з погляду городянина тварин, але не людей. Люди не підходили до цього лісу.

Птахи та звірі жили у світі і могли ховатися, а люди цього не робили. І якби хтось наважився пролетіти над лісом, то побачив би лише густе переплетення дерев, яке надійно приховувало їх мешканців від чужих очей. Можна було побачити розташований осторонь житловий комплекс та автомагістраль, яка ніби прагнула обігнути ліс, але не прокласти через нього свій шлях, бо його це не було. Не було шляху через ліс.