Після «Очима клоуна» великого Белля це друга приголомшлива «клоунська» історія німецькомовної літератури — не вигадана, на жаль. Неймовірна своєю трагічністю, щоб бути правдивою, ця книга заряджена такою енергією мужності і життєлюбності, що від неї неможливо відірватися. В один далеко не прекрасний день із клоунської родини: клоуна-тата, клоуна-мами та їх двох маленьких дітей — залишилася живою одна мама. Як їй жити після цього? Відповідь на запитання дає ця книга, написана Барбарою Пахль-Еберхарт через два роки після трагедії.