IV століття до зв. е. У македонського царя Пилипа підростає син Олександр, але батько незадоволений його вихованням. Щоб витравити з хлопчика химерність, цар запрошує нового наставника, філософа Аристотеля, і нехай філософ ніколи раніше не займався з таким юним учнем, справа надихає. Ще б! Адже учень дуже здібний, тому з нього можна виховати ідеального правителя. Однак Олександр не прагне бути ідеальним – він хоче бути великим! Його мрія – завоювати те, що не встигне батько, стати «царем еллінів» і не тільки! Доля ніби навмисне розпорядилася так, щоб Олександру, коли тому було сім років, довелося без батька приймати посольство персів. Самовдоволені і глузливі, вони в результаті виявилися осоромлені маленьким хлопчиком, не за віком розумним. Що ж буде, коли хлопчик виросте?