...Він наблизився до діжок. Тут ягоди винограду, на його думку, віддавали душу. Віддавали в сік, якому незабаром судилося стати вином. Перетворення сонячних ягід на сонячний напій на ім'я вино йому здавалося великим дивом і таїнством, і зараз у нього вперше з'явилася можливість бути при чуді і таїнстві. Аж раптом відчув сильний поштовх. Він хотів обернутися, побачити того, хто пхав його в спину... Новий поштовх припав на потилицю і занурив його в бочку. Коля захлинувся, спробував випростати обличчя з виноградної жижі і сказати ідіоту-жартівнику все, що він про нього думає... Але в цей момент його ноги відірвалися від підлоги, голова невблаганно пішла на дно бочки, і ягоди — найпрекрасніші ягоди, які тільки була здатна породити земля, - поглинули його тіло цілком. Легкі наповнив виноградний сік – ледь забродив, пряний, смертельний. Його більше ніхто не штовхав, але Коля про це вже не дізнався. Він помер.