Своїм вкладом у військову теорію та практику вважаю таке:1. Створення засобів мінно-вибухових загороджень та диверсійної техніки у 1925 – 1930-х роках. За роботу отримав звання кандидата технічних наук. Розробки знайшли широке застосування в Іспанії та в роки Великої Вітчизняної війни. Було налагоджено їхнє масове виробництво. У звіті ЦШПД щодо оцінки ефективності мін " поїздні міни Старинова " — ПМС — займали 1-е место.2. Підготовка партизанських кадрів у 1930–1933 роках та у 1941–1945 роках.3. До найбільш значних операцій, здійснених під моїм керівництвом, відношу такі: В Іспанії: знищення штабу італійської авіадивізії; аварія поїзда з марокканцями, аварія військового ешелону в тунелі, що перервала надовго важливу ворожу комунікацію; виведення з ладу на тиждень комунікації між Південним і Мадридським фронтами противника. Під час Великої Вітчизняної війни: у жовтні 1941 рік — перетворення Харківських шляхів сполучення практично на пастку для противника, що явно ускладнило його наступ; у лютому 1942 року — льодові походи через Таганрозьку затоку, внаслідок яких було виведено з ладу автомагістраль Маріуполь — Ростов-на-Дону та розгромлено гарнізон німців на Косій Горі; створення диверсійної служби в українських партизанських формуваннях та в Українському штабі партизанського руху у 1943 році, внаслідок чого в Україні було здійснено понад 3500 аварій поїздів, тоді як у 1942 році – всього 202. У 1944 році – підготовка кадрів та створення партизанських формувань українських парт для партизанської війни за кордоном — у Польщі, Чехословаччині, Угорщині, Румунії.