Це перша книга. Це перша книга коротких оповідань, екзистенційних замальовок можна так. Ліричний герой настільки зайнятий своїми думками та спогляданням, що давно не пам'ятає власний гендер, не має імені, віку, серйозних соціальних зв'язків та трудової книжки. Вимальовуючи словесними іграми картину світу, вивчаючи скрупульозно смисли, підкреслюючи червоним слабкості та недоліки людини, вірячи все ж таки у світле, шукає її форм і покликів у всьому, навіть у повному відчаї та хворобливій відірваності. І якщо відчувати почуття у нього не виходить, виходить їх думати та заповнювати ними свої щоденники.