Не порівнюйте героя оповідання «Король у Нью-Йорку» з головою Ради Міністрів СРСР Косигіна, якого Некрасов у вічі ніколи не бачив, — тільки в кіно та телевізійних репортажах. Не про Косигіна його розповідь, це вигадана постать, а про нашу правлячу верхівку, яка живе придворними пристрастями та інтригами, в недосяжній далечінь від справжнього, реального життя. Розповідь «Король у Нью-Йорку» спрямована не тільки проти радянських вдач і норм. Подивіться очима його автора на наших нинішніх «тонкоших» і рожевощоких мундирних і безмундирних керівників, для яких свобода і правда, людяність і демократія — слова, слова, які мало варті слова…

Л. Лазарєв