Завдяки Вільяму Шекспіру англійський король Річард III став символом свого часу кровопролитного протистояння між двома гілками правлячої династії Англії, Йорками і Ланкастерами, відомого під назвою війни Червоної та Білої Троянди (друга половина XV ст.). Владолюбний горбун, вбивця царських племінників, узурпатор — під такими епітетами Річард залишився в народній пам'яті. В останні десятиліття історики кардинально змінили погляд на особистість і правління Річарда. У своїй книзі історик Пітер Хеммонд дає скрупульозний огляд політичних і військових подій, які привели Річарда на англійський престол і незабаром завершилися його загибеллю (1485). Автор намагається знайти відповідь на питання, яким чином цей здібний і амбітний правитель, досвідчений воїн, ветеран воєн Роз, на самій вершині свого життєвого шляху, несподівано зазнав поразки від менш талановитого суперника Генріха Тюдора? Особливо увагу Пітер Хеммонд приділяє розкладу сил при англійському дворі і провінціях, настроях суспільства, особливостям воєнних дій в умовах то громадянської війни, яка то затухала, то знову спалахувала.