Мертві ангели ніколи не сплять. У них навіть немає віку, імен та серця. Вони досконалі і чисті, як пелюстки білої лілії. Але досконалість оманливо. Мандруючи між світами в нескінченному пошуку Знань, один такий безіменний мандрівник виявляється на Землі. Не бачачи відмінностей між святістю і пороком, переступаючи духовні і мирські канони з невимушеною легкістю дитини, він намагається розгадати таємницю людської душі. Прочитати хитромудру криптограму, в якій блаженство і біль зливаються в єдиному екстатичному танці. Однак часу на пошук Відповіді у нього не так вже й багато, адже зрізані квіти, якими б прекрасними вони не були, неминуче в'януть. Пізнавши ж потаємне таїнство людської природи – безсмертя, що тягнеться до безмежності, він сподівається відшукати сяючу стежку в Свідомість самого Бога, щоб викрити Його Задум, осягнути власне призначення і здобути Вічність.