«Хоча кожне слово в цій жахливій історії правда, я не сподіваюся, що хтось мені повірить. Нині й віра потребує раціонального пояснення. Дозвольте тоді і мені почати з раціонального пояснення, до якого схиляються ті, хто чув розповідь про трагічну подію мого життя. Як вони вважають, того дня, 31 жовтня, я та Лаура стали жертвою душевного розладу. Подібне припущення нібито підводить під досить переконливу основу. Вислухавши мою історію, читач сам розсудить, чи можна вважати це пояснення вичерпним. У тому, що сталося, брали участь троє: Лаура, я та ще одна людина. Ця людина жива і може підтвердити найменш правдоподібну частину моєї розповіді…»