У книзі формулюється одна з архетипових тем кіномистецтва, що є своєрідним кодом доступу у світ ідей авторів художнього фільму. Звернувшись до конфлікту «внутрішньої» та «зовнішньої» людини як теми не лише ігрової, а й документальної, а також анімаційного фільму, автор піднімає завісу над драматургічним задумом низки вершинних здобутків кіномистецтва ХХ століття. Розглядаються антропологічні концепції екзистенційно орієнтованих зарубіжних мислителів ХХ століття, проте погляд на світове кіно, невід'ємною частиною якого є вітчизняний кінематограф, кинутий переважно з висоти російської релігійної думки, з надр «метафізики серця», одного з найважливіших, якщо не визначальних напрямів. Книга призначена для мистецтвознавців, істориків кіно, культурологів, філософів та всіх тих, хто цікавиться долями художньої культури.