Варто заплющити очі, і я відчула, що лечу. Раз, два, три ... Варто заплющити очі, і я могла змінити реальність, перебудувати її на свій смак. Раз, два, три ... Мешканці містечка Барі на півдні Італії називають Марію Малакарне - погане насіння. Таке прізвисько ще в дитинстві дала їй бабуся за неприборкану вибухову вдачу. У маленької смуглянки гордий характер, і дотримуватися суворих правил району, в якому вона виросла, для неї гірша за смерть. Єдина віддушина Малакарні — дружба з однокласником Мікеле, незграбним товстим хлопчиськом, таким же ізгоєм, як і вона сама. Ось тільки старе місто не відпускає її, міцно обплутуючи невидимими нитками спорідненості з бідними старими будиночками і давніми каменями мостових. >