НОВА КНИГА провідного військового історика. Продовження супербестселерів, що розійшлися сумарним тиражем понад 100 тисяч екземплярів. Спогади радянських танкістів, що воювали на легендарному Т-34. «Тільки я встиг крикнути: «Гармата праворуч!», як болванка пробила броню. Старшого лейтенанта розірвало на частини, і вся кров із нього, відірвані шматки тіла… все це на мене! Мені дістався в ногу дрібний уламок від броні, який я потім сам зміг витягнути, а механіку-водієві уламок потрапив у плече. Але танк ще залишався на ходу, і той, однією рукою перемикаючи важіль швидкостей, вивів «тридцятьчетвірку» з-під вогню…» «Я вирішив контратакувати з флангу німецькі танки, що прорвалися. Сам сів на місце навідника. Відстань до них була метрів чотириста, та до того ж вони йшли бортами до мене, і я швидко підпалив два танки і дві самохідні гармати. Пролом у нашій обороні було ліквідовано, становище стабілізувалося…» «У бою за село Тепле прямим попаданням снаряда заклинило провідне колесо одного з атакуючих «Тигрів». Екіпаж покинув практично справний новий танк. Командир корпусу поставив нам завдання витягнути «Тигр» у розташування наших військ. Швидко створили групу з двох танків, відділення розвідників, саперів та автоматників. Вночі рушили до «Тигру». Артилерія вела неспокійний вогонь по німцях, щоб приховати брязкіт гусениць «тридцятьчетверок». Підійшли до танка. Коробка стояла на низькій передачі. Спроби переключити її не вдалося. Підчепили «Тигр» тросами, але вони луснули. Ревіння танкових двигунів на повних оборотах розбудило німців, і вони відкрили вогонь. Але ми вже накинули на гаки чотири троси і потихеньку двома танками потягли «Тигр» до наших позицій…»