«Північний волхв» (1993) – остання прижиттєва книга британського мислителя Ісаї Берліна (1909–1997), яка входить до циклу його досліджень, присвячених центральним фігурам контр-Освіти: Жозефу де Местру, Джамбаттісте Віко та Йоганну Готфрі. Герой книги Берліна Йоганн Георг Хаманн (1730-1788, напівзабутий сучасник Канта, так само, як і він, який жив у Кенігсберзі, постає в його есе не так реакціонером і хулителем ідеї автономного розуму, скільки оригінальним мислителем, що став попередником основних тенденцій філософії ідеї лінгвістичної природи мислення, нерозривності та взаємопроникнення природи та культури, афективних основ пізнання та множинності типів раціональності.