Міцна хайнлайнівська традиція, гідним продовжувачем якої давно вже заявив себе Тімоті Зан, особливо яскраво проявилася в цьому романі. банальнішої ситуації не буває. Але майстер на те й майстер, щоб раптом, несподівано для читача, перевернути з ніг на голову сюжет, і ось уже, як в окулярі калейдоскопа, картина зовсім змінюється, просте перетворюється на складне, і те, що здавалося банальністю, набуває оригінальних рис.