Світ став більш відкритим після перебудови і ще ширшим після того, як інтернет став масовим явищем. У набагато більшої кількості людей з'явилася можливість подорожувати, спілкуватися, жити в іншій країні та їздити на заробітки. Про один із епізодів такого життя і написано оповідання. У ньому люди, хоч і схожої ментальності, але дуже різні за духом та внутрішньою організацією, знаходять спільну мову. Ми вміємо слухати, але чи чуємо один одного, навіть говорячи однією мовою. Це не так важливо, коли ти перебуваєш у звичному для себе середовищі. Коли ти можеш уникнути спілкування. А як ми проявляємо себе, коли немає можливості підібрати команду, вибрати чи змінити партнерів? Все відбувається спонтанно, без тестів на психологічну сумісність та можливості вибору. Хтось йде убік, або ми приймаємо людину такою, як є, оцінюючи за вчинками. Слова, мова, зовнішність, приналежність йдуть другого план. У такій ситуації проявляється більш глибинна, спільна мова зовсім іншого плану.