Безперечно, Галина Уланова — зірка першої величини у світовій хореографії. Її танець наводив глядачів у гіпнотичний стан. Олексій Толстой називав її «звичайною богинею». Сергій Ейзенштейн хотів знімати її у ролі цариці у фільмі «Іван Грозний». При цьому розквіт її дару пов'язаний із становленням унікального художнього явища — радянського балету. Уланова здавала норми на значок «Ворошиловський стрілець» і писала в «Правду» щирі статті про перемогу комунізму. Вона стала найтитулованішою балериною: лауреатом чотирьох Сталінських та Ленінської премій, двічі Героєм Соціалістичної Праці. Як змогла вона, не маючи видатних зовнішніх даних, зійти на балетний олімп? Як, на відміну багатьох товарок, уникла нав'язливого заступництва високопоставлених цінителів прекрасного? На ці запитання відповідає книга Ольги Ковалик, яка особисто причетна до долі її героїні, що вийшла на сцену генієм, а легендою, що зійшла з неї.

[Адаптовано для AlReader]