Моральним болем, переживанням та співчуттям за долю російської людини сповнені повісті та оповідання підмосковного письменника Олександра Брежнєва. Для творчості молодого автора характерний своєрідний стиль, прагнення по-новому подивитись усталені, звичайні речі. Його проза приваблює глибокою людяністю та любов'ю до рідної землі та рідного дому. У таких повістях і оповіданнях, як «Психушка», «Монах Микита», «Ванька Безногий», «Лажа рідної землі», він повстає проти відсталості, міщанства та механічної розміреності життя. Автор — лікар за професією, тому досконало знає проблеми медицини та у своїй гостросюжетній повісті «Серцева недостатність» засуджує грубість і жорстокість деяких медиків — протиставляючи їм чуйність, милосердя і співпереживання страждаючому хворому.