«Вони не могли б бути різними. Влита була сонячною, надто активною, міцно збитою, як і належить селянській дочці. Її волосся, як би в відображення її натури, було яскраво-рудим, а обличчя і руки були «поціловані сонцем» – щедро вкриті ластовинням. Яскраво-блакитні очі завжди дивилися з цікавістю і виблискували пустотливими іскорками. Сніжана ж була болісно-соромливою дівчинкою з білою шкірою, що було частково причиною для її імені, і темно-попелястим волоссям, із золотистими пасмами. Її карі очі завжди дивилися серйозно, майже насторожено. Коли вона розмовляла з іншими жителями села, вони часто починали нервувати під її уважним поглядом. Здавалося, вона дивилася прямо в глиб душі…»