Повість 'Туманний ящір' була опублікована в газеті для підлітків 'Небезпечний вік' у 2000 році, коли авторові ледве виповнилося 15 років. І це була зовсім не пародійна, а "серйозна" фантастика. Минули роки, і автор, видививши з запорошеного архіву старі газети, раптом натрапив на плід своєї праці, вірніше, плід праці іншого, чотирнадцятирічного, Василя Гавриленка. Читаючи, він згадав, як весело і легко писалася ця повість, але водночас зрозумів, що це, звісно ж, пародія на фантастику – теж жанр і досить шанований. Всі ці бластери, кораблі, космос - вони зовсім не приваблювали двадцятитрирічного Василя, і він почав безжально виправляти повість. Як, мабуть, розсердився б чотирнадцятирічний Вася! Але його вже немає на Землі, про нього залишилися лише спогади та... 'Туманний ящір'. Повість, написана хлопчиком, який мріяв відвідати минуле, майбутнє, полетіти до зірок. І немає жодних сумнівів, що написавши її, він здійснив свою мрію, побував у далеких світах. І віддаючи данину цьому хлопчику та всім його товаришам, реальним чи сакральним, двадцятитрирічний Василь присвячує повість:

Хлопчикам, які мріють полетіти до зірок