Авраам – маленький щуплий дідок, якому не подобається його робота. Щодня, з року в рік, він виконує належні йому завдання, але не отримує жодної подяки від колег. Якось йому дарують полоза – така ж маленька і беззахисна істота, як і він сам. Авраам годує полоза не тільки дохлими мишами, а й своїми власними страхами та злістю, що нагромадилися в ньому за кілька років. Про те, що буває, коли всі негативні думки втілюються у реальному світі, читайте у повісті.