Друге видання науково-популярних нарисів з історії арабської навігації Теодора Адамовича Шумовського (нар. 1913) - найстарішого з нині здорових російських арабістів, учня академіка І.Ю. Крачковського. Перше видання з'явилося в 1964 р. і давно стало бібліографічною рідкістю. У книзі жваво та захоплююче розказано про значення мореплавання для арабо-мусульманського Сходу з давніх-давен до початку Нового часу. Створений орієнталістами колоніальної епохи образ арабів як «диких синів пустелі» має відкинути. Епоха Великих географічних відкриттів багато в чому спиралася на досягнення середньовічних арабських географів та мореплавців. Задовго до європейського поступу на Схід вони освоїли Середземномор'я та Індійський океан. Арабські лоцмани брали участь у морських експедиціях європейських першовідкривачів. В основу книги покладено дослідження унікальних арабських рукописів лоцмана Васко да Гами Ахмада ібн Маджіда та Сулаймана аль-Махрі (XV ст.), твори яких перекладені Т.А. Шумовським російською мовою.