Книга о. Андрія Кураєва "Виклик екуменізму" видається нам дуже своєчасною. Проблема екуменізму, штучно заплутана в "гордієв вузол", наполегливо вимагає або глибокого богословського аналізу на основі догматики, каноніки та патристики - церковного переказу, або удару "меча Олександра" - виходу з цієї псевдохристиянської організації.

Вся історія Церква від апостольських часів до наших днів проходила у боротьбі за чистоту православного віросповідання. Тому вже в давньохристиянській літературі ми можемо знайти правило про те, як треба православним ставитись до інославних та іншомовних. Дух Святий через церковні собори та творіння свв. Отців відкрив нам, що Церква, яка продовжує місію Христа на землі, є не тільки шляхом до спасіння, але єдиним шляхом до нього.

Сам Господь сказав у Св. Євангелії про грішника: "Якщо Церква не послухає, то нехай буде тобі як язичник і митар”. А єресь – це не лише непослух Церкви, але горде протистояння їй. Язичники, митарі та єретики можуть бути предметом наших турбот, але без брехні про схожість поглядів, рівність традицій та можливості єдності.

Зміст:

Виклик новомодернізму «Перший екуменізм» «Другий екуменізм» «Третій екуменізм» «Четвертий екуменізм» «П'ятий екуменізм» «Шостий екуменізм» «Сьомий екуменізм» «Восьмий екуменізм» Частина 1Частина 2Частина 3