«…Вирішувати долі людей Миколі Костянтиновичу подобалося. Він бачив результати досить швидко, добре знав принципи і особливості сьогоднішньої системи просування по службі. І успішні бізнесмени потребували людей. Хтось за вказівкою зверху, по чиєї забаганки або зовсім по дрібниці швидко просувався або безпричинно звільнявся. Безперечно, внутрішня політика фірми визначалася вузьким колом осіб, особливості якого Микола Костянтинович вивчив творчо і без найменшого прояву романтики, віддаючи належну увагу особливостям характеру «наближених» персон. Він дорожив тим, що багато в роботі з пошуку та оновленню кадрів було віддано в його руки, практично єдині, і впевнено покладався на свою інтуїцію...»